Вікторія Яночкина. Поради під час війни.
Сьогодні ми будемо говорити про проблеми українців під час війни з Вікторією Яночкиною і як їх вирішити.
Вікторія Яночкина — психолог, психоаналітик, Член Української Асоціації Психоаналізу.
Вікторія, а як Ви вважаєте, нині українці перебувають у стані тривоги постійно? Як з цим боротися?
Українці знаходяться у стані тривоги щоденно, часто виникають питання, як побороти тривогу. Як психолог-практик та психоаналітик, я говорю, що боротися з цим станом не потрібно. Тривога є захисною реакцією нашого організму, яка допомагає нам витримувати руйнівну реальність. Замість боротьби зі своїми почуттями, ми повинні навчитися розуміти їх причини та працювати з ними.
Найефективніший спосіб лікування тривоги – через особисту терапію з кваліфікованим фахівцем. Це дозволить вам говорити про свої почуття та долати їх причини разом з спеціалістом. Але є моменти, коли людина повинна допомогти собі самостійно. Це коли виникає миттєва тривога. Як правило, це стосується не тільки дорослих, в й дітей, які знаходяться поруч.
Найпростіший спосіб допомогти собі з миттєвою тривогою – тілесний контакт з близькими. Обіймайте дітей, дивіться в їх очі, тримайте за руки. Для нашої психіки дотик іншої людини є підтвердженням того, що ми живі. Це допомагає зменшити рівень тривоги. Важливо визнавати свої емоції та називати їх дітям. Не обманюйте дітей, що все добре, якщо ви справді переживаєте стрес та страх. Поясніть, що відбуваєте, адже діти все розуміють.
Розмовляйте з близькими та дітьми, нагадуйте вголос найважливіше: “Я поруч, ми разом, ми впораємося, ми будемо тебе захищати, ми допоможемо.”
Вікторія, зараз складно планувати майбутнє і ставити цілі в період активної війни, але як повернутися до звичного життя?
Плани та цілі є важливими частинами нашого життя, але в умовах війни, стає складно навіть уявити майбутнє. Однак, важливо знати, як повернутися до звичного життя, коли війна закінчиться.
Однією з технік, які можна застосувати для зменшення тривоги через невизначеність майбутнього, є планування своїх справ на найближчий час. Ми не можемо передбачити, що станеться завтра, але ми можемо зосередитися на тому, що можемо зробити сьогодні, завтра, найближчі дні. Це дозволяє прийняти невизначеність майбутнього, але продовжувати жити, діяти.
Важливо також пам’ятати, що наші предки в минулому також переживали складні періоди і все ж знаходили силу йти далі. Їх досвід і знання зберігається в нашому підсвідомому, і ми можемо використовувати його для підтримки у важкі часи.
Війна дуже сильно змінює життя, але важливо прийняти, що коли вона закінчиться, ми не повернемося до того життя, яке мали до неї. Світ зміниться і ми повинні готуватися до того, що будь-яка майбутня нормальність буде іншою. Важливо мати реалістичні очікування і бути готовими до того, що наше життя буде іншим.
Хоча війна може зруйнувати наші плани та цілі, важливо знати, що ми маємо сьогодні, і ми можемо робити все можливе, щоб зробити своє життя кращим. Це може включати любов до родини, планування майбутнього та роботу для досягнень.
Тому, щоб знайти свій шлях у післявоєнному світі, потрібно знайти в собі силу продовжувати діяти та рухатися вперед. Необхідно пам’ятати про те, що життя після війни буде відрізнятися від життя до війни, і ми повинні готуватися до цього.
По-перше, необхідно буде знайти спосіб змиритися з тим, що було втрачено. Це можуть бути близькі люди, знайомства, майно або інше, але важливо зосередитися на тому, що залишилося, і на тому, що можна зробити, щоб побудувати нове життя.
По-друге, потрібно буде вирішити, як будувати своє майбутнє. Це можуть бути нові професії, зміна місця проживання або інші життєві зміни. Важливо знайти нові можливості, дізнатися про них і зробити свій вибір.
По-третє, важливо зберігати спогади та пам’ятати про минуле. Це допоможе не забувати свої корені, історію своєї країни і те, що ви пережили. Але важливо не залишатися у минулому, а продовжувати рухатися вперед.
У післявоєнний період буде важко, але важливо зберігати надію на майбутнє і віру в те, що все буде добре. Необхідно відчувати свою силу і здатність пристосовуватися до змін. Пам’ятайте, що життя продовжується, і в нас є можливість зробити його кращим.
Отже, навіть у складний час війни та невизначеності майбутнього, важливо знаходити силу продовжувати діяти.
Вікторія, багато хто виїхав за кордон і починає життя з нуля, де взяти ресурс?
Зміна місця проживання завжди супроводжується різними емоціями. Але якщо ця зміна пов’язана з переїздом в іншу країну, особливо, якщо це відбувається з примусу, наприклад, через війну, адаптація може бути дуже важкою. Така ситуація може призвести до того, що людина починає життя з нуля, не маючи підтримки, ресурсів і знань.
У цьому випадку важливо розуміти, що адаптація є процесом, і її не можна виконати в один день. Для успішної адаптації потрібно враховувати стадії Синдрому емігранта, про які розповів американський психолог Гаррі Триандис.
Перша стадія – ейфорія. Це стан радості від прибуття в безпечне місце, який граничить з внутрішнім виснаженням. З одного боку, тривога від переїзду стихає, але і планів на новому місці ще немає. Розгубленість є нормальною в цей період.
Друга стадія – туристична. Тут людина починає усвідомлювати те, що сталося, сумує за домом, але починає цікавитись простором навколо, потрібними для життя умовами, мовою, оточенням.
Третя стадія – орієнтаційна. Саме тут емігрант починає інтеграцію в місцеве оточення, заводить нові знайомства, починає розбиратися в важливих адміністративних питаннях. Людина начебто справляється з новими труднощами, але весь час є емоційно напруженою.
Четверта стадія – депресивна. На цій стадії людина може відчувати ностальгію за рідною країною, сумніватися у своїй здатності адаптуватися, почувати себе самотньою і відчуженою від місцевого населення. Також можуть виникати фізичні проблеми, такі як безсоння, втрата апетиту або надмірне переживання.
На цій стадії важливо пам’ятати, що це тимчасовий період, який допоможе пройти через культурний шок. Для того, щоб допомогти собі вийти з депресивного стану, можна звернутися до спеціалістів або доєднатись до груп підтримки емігрантів. Також важливо створити нові ритуали та знайти нові хобі, що допоможуть заспокоїти нерви й відсторонитись від негативних думок.
І п’ята стадія – дієва. На цій стадії людина активно пристосовується до нового оточення, навчається новим соціальним та культурним нормам, будує нові стосунки та розвиває своє місце в новому соціумі. Людина починає бачити позитиви у своєму новому житті та діяти для досягнення своїх цілей.
Проте, такі стадії роблять життя ще складнішим для українців. Неодмінно постійна тривога за рідну землю і залишених там людей викликає сильні емоції і переживання. Чутки про нові вибухи, обстріли та наступи ворогів можуть спровокувати глибокий сум та безвихідність.
Але, щоб продовжувати діяти, необхідно нагадувати собі про те, що робить життя цінним. На шляху до проживання у новому місці, ресурсом і важливою опорою стає те, що зв’язує нас з минулим. Це може бути робота, справа душі, улюблені хобі, звичний спорт, творчість, друзі та рідні, що продовжують підтримувати на відстані, улюблена література, навчання і багато іншого.
Кожен українець пережив свій власний життєвий шок після того, як змінився всесвіт “життя до 24 лютого”. Проте, кожен з них будує нове уявлення про світ і досвід. Це надзвичайний психологічний подвиг, завдяки якому кожен стає сильнішим. Ці стадії виявили неймовірну кількість героїв, допомоги, любові, дружби, людяності, і тому ми точно переможемо!