Світлана Мирвода «ЗОЛОТИЙ ЗРІЗ ОСОБИСТОСТІ»

Світлано, Ви казали, що вдячні матусі за те, що «з пелюшок» почула Ваш голос, відчула його та допомогла розвити. Розкажіть про перші кроки.

Я народилась з піснею в серці. Це від мами, вона гарно співала. Саме вона з пелюшок прививала мені любов до пісні, а почувши мої перші спроби, розпізнала в мені творчу сутність. Мама була моєю першою вчителькою, натхненницею і підтримкою. Вже під час навчання в школі на моєму шляху зустрілися інші вчителі. Одного разу у сільську школу, де я навчалась, приїхала вчителька з міста для прослуховування у музичну школу. Коли вона почула, як я співаю, запропонувала записатися до музичного закладу. Отже, потрібно було обрати інструмент. Мені дуже подобалось фортепіано, бо коли я побачила цього «велетня» вперше у знайомих, то була вражена його розміром і звучанням. А вже у музичній школі я «познайомилась» з бандурою і одразу ж закохалась в неї. Це була любов з першого звуку і на все життя…

Ви – єдина в Україні, хто вміло поєднує два жанри – бандуристки та естрадної співачки, маєте велику кількість пісень в репертуарі, нагороди. Чим пишаєтесь найбільше?

Саме так. Я єдина артистка в Україні, яка поєднує ці жанри – бандуристки та естрадної співачки. У мене в репертуарі понад 200 пісень і я пишаюсь тим, що багато авторів пишуть для мене. Співаю те, що відчуваю серцем і можу донести до слухача. Стосовно нагород: особливою для мене є Гран-прі Міжнародного фестивалю-конкурсу «Світ музики».
У 2004 році я отримала запрошення щодо поїздки в Італію для участі в престижному конкурсі. За його результатами у номінації «Вокальне народне соло» я стала переможницею – володаркою Гран-прі. Ця перемога була для мене неочікуваною, незабутньою і дуже цінною. Представники міжнародного журі не знали української, але вони відчули та зрозуміли і мої щирі емоції, і подачу пісні, бо на сцені важливий не тільки гарний голос. А ще я майстерно акомпанувала собі на бандурі! Перед глядачами артистові треба бути не тільки правдивим і небайдужим, а ще мати свій індивідуальний творчий почерк, харизму.
На думку музичних фахівців і багаточисельних шанувальників та друзів, мені це вдається. За це й отримую головну для мене нагороду – любов слухачів.
Із державних відзнак маю такі нагороди:
2005 рік – Грамота Верховної Ради України, 2006 – присвоєно звання заслуженого артиста України, а в 2016 – народного артиста України!
Пишаюсь, що досягла такого рівня визнання.

Якби не сцена, то що? Можете уявити себе в іншій ролі – в іншій професії?

Насправді, без сцени я не уявляю свого життя. Але спробувала себе і в іншій іпостасі. Моя допитливість і прагнення до розвитку й отримання нових знань та вмінь привела мене вже у дорослому віці в Університет розвитку людини «Україна», де я отримала диплом магістра з менеджменту. Після закінчення мені запропонували працювати у цьому закладі викладачем.
Мені подобалось читати студентам лекції з менеджменту, маркетингу культурного продукту. Це як на сцені – треба бути освіченою, неординарною, цікавою, щоб утримати увагу студентів. Тут я здобула і новий досвід, і впевненість, і цікаве оточення Нерідко зустрічаю студентів, які щиро згадують мою викладацьку діяльність і дякують за набуті знання. Впродовж 15 років я поєднувала творче життя з викладацькою діяльністю, захистила дисертацію на тему: «Удосконалення державного управління соціально-культурною сферою в умовах розвитку корпоративної відповідальності». Я кандидат наук з державного управління. І все ж таки моїм остаточним рішенням став вибір творчої діяльності. Я щаслива, що займаюсь тим, що люблю: зараз я не тільки працюю і концертую як музикант і співачка, а ще беру участь у спектаклях «СкороВода», «Вечір Шевченка» театру «Колесо», також мала два творчі сезони з музичним дивертисментом «З любов`ю до романсу» в Академічному театрі ляльок – і це моє натхнення, моя стихія, моє життя!

Ви даєте благодійні концерти для військових з початку повномасштабного вторгнення?

Так, ще з 2014-го року і дотепер я виступаю для наших військових, бо їм конче потрібна наша підтримка, духовна реабілітація. Музика і пісня лікують поранені душі, щиросердні виступи, увага і тепле спілкування загоюють рани, поліпшують душевний стан наших захисників…

На сцені Ви багатогранна. Можна сказати – людина-оркестр.

Я виступаю як з гітарою, так і з бандурою, співаю народні та естрадні пісні, старовинні і сучасні українські романси, джаз в стилі блюз. До багатьох моїх пісень створені кліпи, які розміщені на моєму авторському каналі YouTube: «Молитва матері», «Танго любові», «Я дякую долі»,«Заманив мене глід», «Солодка ніч»,«Очі навпроти», «Моє літо пахне ще медами», «Стара кав`ярня», «І нам Бог допоможе», «Я волю любила» та інші. Нещодавно я дала згоду на виконання ролі Матері коханої дівчини головного героя у рок-опері «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака» Обожнюю такі «перевтілення». Я відкриваю у собі нові грані творчості, нові можливості. А ще сцена – це танець, це танго – танець пристрасті…

Людина, яка бере від життя не наполегливістю, а жіночою лагідністю, не зосередженістю, а любов’ю до співу, диригує «оркестром» духовного наповнення слухачів.
Дбає про здоров’я, харчування та лікує красою. Спорт – важлива складова її морального, психологічного та навіть інтелектуального стану під час війни. Має хист до танців, особливо танго.
Альтернативна самореалізація – лікар.
Головне для неї – підтримка духовно близьких людей.
Мудрий наставник для тих, хто почує. З легкістю навчиться новому.
Цінує, що має, допомагає тим, хто зараз у скрутному становищі. Для неї опікуватися – місія.
Не забуває добро, тримає в пам’яті та з першою можливістю допомагає добродійнику.
Легка на підйом. Спокійно чепуриться у лісі для виступу на лінії фронту. Не затискає себе у рамки, розуміючи, що життя, як річка тече. Однак проживає його з розумом та вдячністю.
Постійна. Амбітна. Цілеспрямована. Конструктивна.
Вагомі рішення приймає миттєво. Комфортна у спілкуванні як з чоловіками, так і з жінками. Доволі відверта.
Якби життя склалося інакше, то це шлях – науковець або новатор порятунку економіки у стані кризи, дослідження та виводу економіки з складних стихійних станів, таких як наслідки війни. Здатна перелаштувати систему.
Має моральне виховання, де гроші – не самоціль. Емпатія: повага, дбайливість, турбота й розуміння болю інших – однозначно на перших місцях, гроші тут засіб, не більше.
Людина не бізнесу, а соціальних комунікацій – громадський діяч, активіст, трудоголік.
Не шукає користі, робить те, що відчуває, – за покликом. Однак за своєю добротою не бачить і не розпізнає одразу зла і підступності в інших людях, поточних ризиків й заздалегідь недоброзичливих намірів ззовні, тому як мудра людина може звернутися до профайлера й поставити запитання, що цікавлять.
Вважає, що звертатися слід до профі. Чи то лікарі, чи то військові, головне, щоб людина була не аматор у своїй справі, а фахівець.
Якщо ви друзі – вона піде назустріч й допоможе, навіть якщо вона зайнята. З розумінням поставиться до проблем. Почує потреби, відгукнеться.
Ініціативна. «Вітер змін» та переключення кута зору на питання.
Легко відволікається від проблем й вміє «перезавантажувати» інших.
Шанує самоповагу. Не втручається в особисте життя інших. Тендітна й сильна водночас. Вміє керувати людськими емоціями зі сцени.