Олена Тополя
«Ми приходимо в цей світ заради розвитку душі» — це життєве кредо нашої героїні. Олена Тополя ділиться роздумами про внутрішні кордони, силу довіри до Творця та про те, чому бути собою для себе значно важливіше, ніж відповідати очікуванням інших. Глибока розмова про сенси, що звучать гучніше за музику
Тривалий час тебе знали як Alyosha. У який момент ти відчула, що це ім’я більше не про тебе? Чому ти вирішила його змінити і що на це вплинуло?
Насправді я давно думала про зміни, але не знала, на що саме замінити Alyosha. Зараз, як ви бачите, я перейшла в рок. Поки що це не цілий альбом, але я дуже хочу, щоб наприкінці весни він уже був готовий, а восени — поїхати в тур на його підтримку. У мене з’явився «живий» бенд, і дуже хотілося б мати назву, яка б об’єднувала нас як колектив. Проте на перший період, коли я тільки повернулася з Америки з дітьми, я вирішила виступати під власним ім’ям. А далі — побачимо.
Про що тобі хочеться писати сьогодні? Що тебе надихає і які сенси зараз відгукуються найбільше? І чи є, можливо, внутрішні межі — теми або пісні, які ти наразі не можеш або не хочеш виконувати?
Звісно, є теми, які я не хочу або не можу зачіпати прямо, але творчість і метафора дозволяють донести будь-які стани та переживання. Все можна оформити у метафоричні слова, які люди прекрасно відчувають і розуміють. Я завжди писала і буду писати про щось усвідомлене, виходячи з власного досвіду. Мені цікаво аналізувати нові події, спостерігати за різними людьми, за їхніми внутрішніми світами — чим вони наповнюються, що є «їжею» для їхньої душі та розуму. Буває багато розчарувань і негативних емоцій, але я залишаю їх собі. Проживши та опрацювавши цей негатив, я очищую цю енергію, «перефарбовую» її в інший колір і лише тоді виношу до слухача. Для мене з дитинства найважливішим був сенс. Просто пісня чи просто вірш — це не про мене. Я не вмію так писати.
Останнім часом тобі довелося зіткнутися з непростими, місцями болісними й несправедливими ситуаціями. Як тобі вдалося це прожити і вистояти? Що стало твоєю опорою — і в чому ти сьогодні відчуваєш свою силу та правду?
Я ще не прожила ці ситуації до кінця, цей процес триває. На жаль, усе не так швидко. Моя головна опора — це діти та віра. Віра, яка живе в моєму серці з дитинства. Це навіть не просто віра, а довіра до Творця. Якщо на моєму шляху з’являються люди з недобрими намірами, які підкидають мені обман чи гниль, я сприймаю це як безкоштовні уроки. Я вдячна за цей досвід, за нові стани та трансформації моєї душі. Завдяки цьому з’являються нові цінності, ти глибше пізнаєш себе та свої справжні наміри. Що б не сталося, я дякую за цей досвід — він іде лише в «плюс».
Якби ти могла повернутися на початок своєї кар’єри — що б ти сказала тій собі? Від чого застерегла б чи, навпаки, підтримала?
Є моменти, які я б змінила з егоїстичних міркувань, але той шлях, який я пройшла, виховував і продовжує виховувати мене. Я стаю сильнішою та мудрішою. Дуже довго я боролася зі своєю наївністю та надмірною довірливістю, і, чесно кажучи, борюся досі. Це часто мені заважало. Я така людина: мені важко повірити, що люди можуть бути підступними. Але попри все, я довіряю себе і своє життя Тому, Хто привів мене в цей світ.
Ти давно в шоу-бізнесі й точно знаєш, якою може бути публічність. Як ти реагуєш, коли про тебе говорять неправду або подають у викривленому світлі? Чи буває, що хтось намагається використати твоє ім’я для власного піару? Це досі може ранити — чи з часом з’являється імунітет?
Неправда вже не може мене поранити. Я не вмію ображатися на людей, яким бракує життєвого досвіду. Проведу паралель: тільки справжній грішник може усвідомити, що таке праведність. Поки людина не прожила страждання та біль кохання, вона не знає, що таке справжнє почуття. Тільки через те, що ти вистраждав і переміг сам, приходить глибоке знання. Це знання дає розуміння, як ти більше не будеш чинити, і дарує відчуття правильного вибору. Життя підкидає нам саме те, що потрібно. Жити думкою про те, що про тебе скажуть інші — це не жити своїм життям. Коли вам виповниться 80 і ви озирнетеся назад, чи не буде вам шкода, що ви намагалися бути кимось для інших, а не собою для себе? Потрібно бути собою, адже ми приходимо в цей світ заради розвитку душі. Тіло — це лише оболонка, воно не є живим без душі. На жаль, про ці цінності не розповідають у садочках чи школах, але я б зробила «вивчення себе» обов’язковим предметом з наймолодшого віку.
Як ти бачиш український шоу-бізнес у майбутньому? Якою ти відчуваєш свою роль у ньому — і що для тебе важливо доносити своєю творчістю?
Для мене це не «шоу-бізнес» у класичному розумінні. Я ніколи не ставилася до музики як до механічної чи технічної роботи. Це завжди щось глибше. Звісно, артист має отримувати гроші за те, що віддає свою енергію та створює продукт для людей. Але передусім це про єдність, про бажання поділитися і про насолоду від того, до чого не можна доторкнутися. Музику можна лише почути, відчути й зрозуміти — це зовсім інший вимір.
У світі зараз багато нестабільності й тривоги. Де ти сьогодні відчуваєш себе найбільш у безпеці — це більше про місце чи про внутрішній стан? І що для тебе означає “дім” зараз?
Безпека — це внутрішній стан. У вирі негативних подій ми часто ніби стискаємося, стаємо маленькими й сконцентрованими на страху. Тут дуже важливо вчасно «перефарбувати» енергію переживань у ту, яка тобі потрібна для життя, і наповнюватися нею. Тільки ви вирішуєте, як сприймати обставини. Якщо хтось ззовні намагається зламати вас — психологічно чи ментально — важливо усвідомлювати свій вибір: дозволити їм це чи ні. Це моє життя, і ніхто, крім мене, не має права ним розпоряджатися.сама для себе, чи я дам це зробити їм, чи не дам. Тому що це моє життя, і ніхто не має права, окрім мене, цим життям жити.
Бесіду вела Nikki W.