Наталія Ващук. Духовне мистецтво
Люди, які пишуть ікони, є духовними послами миру у світі мистецтва. Наталія Ващук є саме таким митцем.
Наталія, Ваш внесок у мистецтво неоціненний, довгий список виставок, винагород, пошан та відзнак! Ви кандидат юридичних наук. Як все починалося?
Дитинство – найважливіша пора нашого життя, саме в дитинстві формується характер, уподобання, моральні переконання людини, відкриваються творчі здібності. Моє дитинство пройшло в місті Могилів-Подільський Вінницької області в сім’ї службовців.
Усе починається з дитинства, з маминої колискової, з батькового слова, з казок сестричок та поступового пізнання світу. Звідти беруть початок наші турботи й радощі, смуток і тривоги, мрії і сподівання. Осмислення та взаємність з життям, зі світом.
Батько був військовим, проте чудово малював, мама майстерно шила та в’язала, мабуть, я від них навчилася азам їх ремесла, і від них отримала суперміцний особистий життєвий фундамент.
Скільки себе пам’ятаю, стільки і малюю… Ще в школі малювала в зошитах, оформлювала настінні газети, шила спочатку лялькам, опановувала ремесло швачки і мріяла стати модельєром, про що написала ще в школі у випускному класі. Переїхала до Києва – європейського центру Духовності і Культури, де Хрещатик з квітучими каштанами, величність святої Київської лаври, мозаїки Софійського собору, неперевершена Оранта… Мрії збуваються!
Спочатку закінчила Київський технікум легкої промисловості, за фахом модельєр-конструктор. Згодом закінчила Київський національний університет технологій та дизайну. Деякий час працювала художником-оформлювачем, згодом влаштувалася у відділ речового забезпечення МВС України, потім привабила мене наукова діяльність. Останні роки працювала начальником відділу розроблення та вдосконалення форми одягу науково-дослідної лабораторії спеціального транспорту та форменого одягу Державного науково-дослідного інституту МВС України, захистила дисертацію на тему «Адміністративно-правове регулювання у сфері легкої промисловості України» за спеціальністю «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук, маю наукове звання – старший дослідник. Працювала референтом з творчих питань в Художній галереї «МИТЕЦЬ» Київської організації Національної Спілки художників України. В моєму житті відбувається синергія між науковою та творчою роботою.
Чому ікона? Як народилося саме це унікальне покликання? Іконопис – взагалі окрема галузь мистецтва.
Зацікавлення іконописом, на мою думку, прийшло від Бога і саме тоді, коли моя душа саме цього потребувала і в потрібний для мене час. Одразу знайшлись прекрасні вчителі-провідники в цей унікальний світ. «Адже ікона є своєрідним вікном у духовний світ, тому вона має особливу мову, де кожен знак – символ» (І. К. Язикова). Іконопис є мистецтвом писання ікон. Має культове призначення. За допомогою символіки ікона передає інформацію, яку можна інтуїтивно сприйняти чи вміти зчитувати, щоб зрозуміти і пережити її духовний сенс. Ікона спрямовує всі наші почуття, розум і всю нашу людську природу до її істинної мети – на шлях перетворення, адже в кожній людині, яка розглядає або молиться, обов’язково просинаються найкращі людські якості.
Світ православної ікони просто чудовий! Адже протягом тисяч років Господь являє людям милість та творить чудеса саме через ікони. А їх, як відомо із історії культури і мистецтва, пишуть іконописці, які крізь століття передають знання від покоління до покоління через прориси з чудового благословення Господнього. Тому дуже хотілось хоча б наблизитись до майстерності талановитих іконописців.
Які головні досягнення зараз Ви б хотіли підкреслити? І у роботі в мистецтві, і взагалі воєнного часу? Як навколишнє впливає на іконопис?
Зараз я поєдную наукову роботу, а саме – створення форменого одягу, та індивідуальну творчість (живопис, іконопис).
Щодо розробок та вдосконалення форменого одягу – багато напрацьовано за роки клопіткої праці. Понад п’ятдесят охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності в Україні, тридцять сім патентів на промислові зразки (2000-2008), дев’ять патентів України на корисну модель (2020-2022), чотири авторських права на службовий твір (2018-2025). Підготовлено дев’ять наукових видань (з них: шість монографій, довідник у 2-х томах, науково-методичні рекомендації), маю понад вісімдесят публікацій у фахових виданнях України та в зарубіжних виданнях ( Scopus, Web of Science Core Collection). Була керівницею та відповідальною виконавицею у тридцяти шести науково-дослідних та дослідно-конструкторських роботах. Працювала над підготовкою інформаційно-аналітичних матеріалів, проєктів нормативно-правових актів та інших документів для центральних органів виконавчої влади, Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.
Для мене особисто цікавою та особливою є діяльність референта з творчих питань в Художній галереї «Митець» Київської організації Національної Спілки художників України, де мені подобалось відкривати і організовувати виставки наших обдарованих художників, іконописців, скульпторів, митців, запалювати нові талановиті Українські зірки. Брала участь у понад 40 виставках (всеукраїнських, міжнародних) та неодноразово була організатором виставкових проєктів. Наприклад, таких як «ЧУДОВЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ», АРТ- об’єднання «НЕБЕСНЕ&ЗЕМНЕ» та інші. Ми зробили ці проєкти, бо ми мріяли… Людям дуже важливо мріяти у сучасному світі, адже саме з мрії розпочинаються великі справи. Через мрії людина-митець усвідомлює себе, що вона хоче, як досягти успіхів, а найголовніше – душа людини, щастя та реалізація творчих задумів, без цього мрія не має сенсу. Так було задумано головну концепцію виставкового проєкту «ЧУДОВЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ».
Ознайомлення шанувальників високого і прекрасного з давнім мистецтвом іконопису. Ця тематична виставка проходила під дахом найстарішої столичної галереї «Митець», ще більше згуртувала друзів та однодумців, які вирішили присвятити частину свого життя написанню ікон, таких художників-іконописців, як Тетяна Самоткіна, Тетяна Кобилінська, Ангеліна-Медіна Гарсія, Наталія Галінковська, Тетяна Доля та Олександр Сорокін. Символічно, що цю виставку було відкрито в переддень великого християнського свята Богоявлення – Хрещення Господнього. Адже в цей великий день усі ми згадуємо подію, з якої почалося служіння Господа Ісуса Христа, коли Спаситель прийшов на Йордан, де Іоанн Предтеча хрестив людей на «відпущення гріхів».
Згодом було започатковано новий проєкт 2024 року, який миттєво переріс в АРТ-об’єднання «НЕБЕСНЕ&ЗЕМНЕ». Представлено близько сорока ікон, малярських і графічних робіт різного періоду, де надзвичайно тонко передано стан душі та позитивне бачення світу всупереч тому, що творити і жити доводиться в скрутний для України час, триває війна. Небесне і земне – це все, що створив Бог. Виставка цих обдарованих художниць та іконописців надзвичайно гарна і корисна для всіх українців, світлих душею.
Часто цікавляться на виставках, якими рисами характеру мають бути наділені Богом люди, які займаються давнім мистецтвом іконопису. На мою думку, «ці митці повинні бути врівноваженими, чистими душею і думками». Вони обов’язково вірять у Бога. Бо, що не кажіть, а без Божого провидіння і благословення ви не напишете жодної роботи, як би ви не старалися. Саме такі люди і гуртуються у рамках наших мистецьких проєктів. До речі, ікони та картини нікого не залишили байдужими і ми продовжили виставковий проєкт під назвою «ЧУДОВЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ» ще на півроку, тоді стали долучатися до проєкту інші іконописці. От таке Боже чудо!
Напевне, як і всі українці, можу думати тільки про нашу Перемогу! Війна застала мою сім’ю в Києві. Ми нікуди не поїхали, допомагали як могли. УКРАЇНЦІ – ЦЕ ВЕЛИКА НАЦІЯ! В ті буремні дні згуртувалися, як ніколи. З початку оголошення воєнного стану робота не припинялась. В творчому напрямку теж багато зроблено для підтримки наших військових. Також брала участь у творчих проєктах «Повернися живим», арт-марафоні «Покоління війни», Всеукраїнських культурно-мистецьких заходах «Шлях до Перемоги», «Полум’яний тил».
2024 рік – перемога у конкурсі «GOLDEN TIME TALENT» (57 сезон (АRT), 1 травня 2024), м. Лондон; 05–07.11.2024 – «Колективна виставка сучасних українських митців КОНСХУ 2024» в Художній галереї «Митець», 15.11.2024 – заснування АРТ-об’єднання «НЕБЕСНЕ&ЗЕМНЕ». Участь у Колективній виставці українських художників та дизайнерів «ДЕ СОНЯШНИК – ТАМ І СОНЯЧНО!» 10.11.2024-15.11.2024, Департамент культури КМДА, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, музей Марії Заньковецької, музей Івана Кавалеридзе та інші.
Цікава історія створення роботи під назвою «ПЕРЕМОГА», як то кажуть, на одному подиху. Її було представлено в 2024 році на Всеукраїнському культурно-мистецькому заході «Шлях до Перемоги», «Полум’яний тил» в Будинку художника, який присвячено героїчній діяльності співробітників ДСНС, НГУ, ДМВС, НПУ та нашим медикам, та в арт-марафоні «ПОКОЛІННЯ ВІЙНИ». Ідея закладена в зміст картини, нерозривно пов’язана з вірою в перемогу українського народу, адже кожного дня війни він переживає надію на перемогу та падіння, радість і біль… Водночас картина розкриває незламність, силу духу українського військового, волю до перемоги та радість саме в цей момент.
Український народ є особливою нацією! Перш за все, у нас є жива душа, що звертається до вищих сил за допомогою в нерівній боротьбі. Адже в кожному з нас живе надія та віра в Перемогу…
Які зараз головні цілі маєте?
Головні цілі в моєму житті – далі працювати на благо нашої Батьківщини, щоб була щаслива моя родина, реалізовуватись на всі сто відсотків, займатись творчістю, писати ікони та картини, де зможу передати красу і неповторність української природи, прекрасних людей, що оточують мене, та самобутність українського побуту. Цей світ чудовий, наповнений світлом та любов’ю, тож прагну передати певний настрій і віру в майбутнє, в нашу Перемогу!
Проте мабуть не відкрию секрет – одного бажання дуже мало, потрібно кожен день плекати свою мрію, прокидатися з нею вранці, швидше поринати в новий день, також мати величезну завзятість і сміливість, тому що багато людей бояться почати шлях до своєї мрії навіть коли доля кличе і все йде як треба. Вони шукають перешкоди, виправдання і відступають, роблять величезну помилку у своєму житті, бо життя плинне. Отже – мрії збуваються!
Наразі пишу ікону Ангела охоронця. Особистий Ангел охоронець – захисник, посланий Богом! Він застерігає від неправильних вчинків, підказує правильний шлях, розсіює погані думки в безнадійних ситуаціях. Святий Захисник оберігає, допомагає, скеровує. Вірю, що ця ікона на часі. Я щаслива, коли творю, коли мої роботи стають джерелом радості для людей, продовжую мріяти! Це моя історія про мрію! Хочу побажати всім – мрійте з вірою! Не варто обрізати крила наших мрій!!!