Марія Полякова. Експерт жіночих станів
Всі українки переживають зараз нелегкі часи. Саме зараз ми перевіряємо себе на міцність та витримку, але не всім то легко вдається. Багато жінок за кордоном мають починати життя спочатку, а ті хто залишився на рідній землі – знаходяться у постійному стресі та хвилюваннях. Сьогодні ми запитали поради у жінки-експерта, яка вже багато років працює з жінками в усьому світі, надихає їх на нові дії у своєму житті та допомагає їм повірити в себе.
Марія Полякова, жіночій трансформаційний тренер, яка заснувала в Німеччині свій центр для жінок, розповість нам як вийти із цих важких станів.
Марія, з якими проблемами Вам доводиться працювати?
Зазвичай це все ж таки страх нового. Жінки часто не можуть переступити через своє минуле і почати рух з довірою вперед. Також актуальним наразі є таке питання, як: «В чому моє призначення?»
Як можна впоратись з цими станами? Які поради Ви можете дати?
При виборі свого призначення важливо щоб жінка змогла повірити в себе і просто зайнятися улюбленою справою. Я впевнена, що якщо віддаєшся своєму хобі, з часом воно приносить результат і добрий заробіток. Так побудований наш Всесвіт.
Всі важкі стани зазвичай починаються з голови, тому що жінки вірять у свої думки без розбору. Ці думки закручуються в емоції, викликають у жінки страх і як наслідок – важкий емоційний стан тут як тут. Коли жінка знаходиться у цьому стані довгий період часу, вона є емоційно паралізована і їй дійсно важко розпочати щось нове і цікаве для неї. У процесі бесіди я розкручую ці стани, продивляюсь “сліпі зони”, які завдяки досвіду я можу діагностувати, виявляти та пропрацьовувати їх.
Після цієї роботи ми вже детально будуємо разом план подальшого розвитку. В результаті такої комплексної роботи жінки неначе виходять із темної кімнати на світло. Взагалі я впевнена, що основна в’язниця – в нашій голові, і створюємо ми її самі.
Нам необхідно її руйнувати.
Ще я часто стикаюся з проблемою нелюбові до себе і небажанням нічого робити. Тут я раджу починати з любої активності. Дуже важливо знайти пристрасть до чогось, тому що саме це і дає нам енергію. Коли ми ставимо цілі, коли ми починаємо бачити відстань від пункту А і до пункту Б, нам стає легше рухатись по життю. Разом з жінками ми вчимося робити ці маленькі кроки віри та цими кроками вибудовуємо нову реальність.
Які на Вашу професійну думку самі великі зливи енергії?
Перше, це звичайно ж не закриті справи. Як би банально це не звучало, але апатія з’являється також тоді, коли у нас на телефоні багато непотрібної інформації. Треба обов’язково привести до ладу пам’ять телефона, свій робочий стіл та своє помешкання. “Зачистити всі хвости” у своїх документах, можливо викинути зайвий одяг та ті речі, якими Ви не користуєтесь вже більш ніж рік. Все починається з дрібниць. Якщо ми маємо незакриті гештальти, незакриті питання і незакриті діалоги з людьми, це все будет тягнути з нас багато життєвої енергії.
Другий пункт, це “хотіти, але не робити”. Саме це і спустошує нас повністю. Я пропрацьовую з жінками подібні моменти, де замість переживань ми обираємо довіру і внутрішній спокій, коли вже немає страху зробити крок, бо нам це є безпечно. Ми живемо зараз у світі, де немає жодних гарантій, тому що дійсно все дуже змінилося. Стан людей став більш стресовим, самі люди стали більш мінливими й підвладними впливу негативних емоцій.
Що треба робити в таких обставинах?
Ставити ціль і просто йти до неї. Не аналізувати та не піддавати сумніву кожен свій крок, бо це може призвести до того, що жінка не захоче нічого робити взагалі. Якщо не знаєте, що робити і не маєте уяви, який крок зробити зараз наступний: робіть перші несміливі кроки, будь-які, неідеальні, з помилками, але робіть.
Третій пункт, це постійне життя у майбутньому або у переживаннях минулого. Багато кого майбутнє страшить, а минуле обтяжує. Важливо усвідомити, що саме зараз, саме в цей момент все вже добре. Потрібно навчитися помічати своє життя. Тут і зараз. Я навчаю жінок зупинятись, зменшувати темп, приділяти час собі.
Бо це є дуже важливі елементи нашого життя, як, наприклад, випити спокійно чашку кави, зробити манікюр, привести думки до ладу, прогулятися парком, подихати свіжим повітрям. Це все дає нам енергію, сили та перемикає увагу на позитив.
Також ми навчаємось дякувати за те, що маємо зараз. За кожну маленьку деталь. Це дає жінці ресурс, опору, відчуття внутрішньої безпеки та усвідомлення того, що Всесвіт піклується про неї.
Що Ви порадите робити жінкам в Україні, щоб триматися?
Обов’язково і в першу чергу зменшити кількість новин. Хоча це і стало наразі частиною нашого життя, нам важливо тримати себе і тут в балансі. Якщо кожен день, з ранку і до ночі, поглиблюватись в новини, у жінки може статися збій менструального циклу, можуть погіршитись відносини з близькими, виникнути погіршення шкіри та волосся.
Жінці необхідно лишатися жінкою і приділяти увагу собі, як би важко їй зараз не було.
Також жінкам важливо збиратися разом. Як у живому форматі, так і онлайн. Це добре відвертає увагу і дає енергію. В такому жіночому колі жінки підтримують одна одну, допомагають та обмінюються жіночим ресурсом. Я завжди говорила і буду говорити, що жінці потрібна жінка, тому нам, жінкам, важливо збиратися разом і об’єднуватися.
І, звичайно, не забувайте про свої хобі. Приділяйте час улюбленій справі.
Якщо раніше Вам подобалось читати, але зараз Ви перестали це робити, повертайтеся маленькими кроками до своєї улюбленої справи, хоча б на п’ятнадцять хвилин на день. Те ж саме стосовно йоги, спорту або інших улюблених занять. Ці п’ятнадцять хвилин перезапустять Ваш мозок.
Жінці, окрім жіночої енергії Інь, ніжної та текучої, потрібна ще чоловіча енергія Ян. Це додає жінці самодисципліни. В цей період невизначеності, коли багато жінок живуть за кордоном і починають все з початку, з нуля, важливо мати план на кожен день і дотримуватися його. Це буде давати жінці фундамент, опору та відчуття безпеки.
Стан буде більш енергійний і жінці буде набагато легше підтримувати себе і своїх близьких.