Анна Стовпова. Про фінансове перезавантаження
Анна є наймолодшим науковцем фінансового сектору. У 26 років захистила дисертацію, працювала в НБУ та набувала знань у фінансових структурах Великобританії.
— Коли ти обрала такий шлях? Коли сконцентрувалася на фінансах?
– У мене дві повні вищі освіти. Першу я отримала за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит» у Чернігівському Національному технологічному університеті, паралельно заочно навчалась на юридичному факультеті. Наступним етапом у житті була столиця. Я вступила до магістратури в Київський Національний економічний університет імені В. Гетьмана за спеціальністю «Облік та оподаткування», а потім мені запропонували розвивати мою вчену місію в аспірантурі. Це було моє перше місце роботи. Я продовжила навчання і почала кар’єру в університеті. За минулий рік проходила підвищення кваліфікації у King’s College London на програмі для співробітників Центральних банків світу.
– Ти працювала в НБУ. Яку посаду займала?
– Остання посада – провідний економіст. Я працювала в Департаменті фінансового моніторингу. Ми проводили виїзні перевірки банків країни, займалися боротьбою з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом. Досвід, отриманий за 3,5 роки став неоціненним. Я отримала масштабне бачення фінансової структури країни загалом. Ми виступали на правах регулятора, коли надаються права держави захищати фінансовий сектор та захищати банківських користувачів. Це дало мені бачення того, як правильно створювати та захищати екосистему фінансового ринку в розрізі держави, бізнесу та користувачів.
– Яка тема твоєї дисертації?
– Облік та аудит розрахунків електронними грошима.
— Давай тоді трохи поговоримо про криптовалюти.
— Криптовалюти, електронні гроші або digital currency – це дуже цікава тема. Чому саме вона? Тому що ми зараз живемо в розрізі, коли система грошообігу змінюється. Раніше було золото, чеки, банкноти, зараз ми маємо гроші на банківських рахунках у вигляді пластикових карток, здійснюємо оплати через мобільний телефон та через інші платіжні системи. Десять років тому виник новий вид грошей – електронні. Насправді це є заміна тим старим фінансам. Якщо розглянути статистику в світі, то розрахунки діджитал мають більшу популярність, ніж банкноти. В Україні ми поки використовуємо більше кешу, але в розрізі світу зараз домінує політика кешлес – це гроші на банківських рахунках, або електронні валюти, криптовалюти.
— Ми звикли, що гроші підв‘язані до дорогоцінних металів. Так званий золото-валютний грошовий запас. Криптовалюта має якісь підв‘язки?
— Є таке поняття як електронні гроші. Електронні гроші поділяються на криптовалюту, на NFT, Central Bank digital currency і токени. В чому різниця? Якщо ми говоримо про криптовалюти, то вони дійсно не підв’язані та не забезпечуються нічим. Тобто це електронні гроші, які знаходяться в віртуальному просторі. Якщо ми говоримо про Central Bank digital currency, то вони зараз є в 12 країнах світу (один із них банк Великобританії). Національний Банк України та інші банки запустили свої пілотні проєкти та працюють над ними. Вони анонсують, що ця валюта є віртуальною валютою всієї країни, відтак вони забезпечують і гарантують збереження вкладів своєю національною валютою. Але повертаємось до криптовалюти. Вона не підкріплена нічим, проте її можна використовувати з різною функцією. Кількість транзакцій і використання безконтактних операцій в світі дуже велика. За останні три роки кількість операцій кешлес виросла на 30%. Крипта – це зручна валюта для оплат в інтернеті, але є ще багато інших переваг – це швидкість переказу, це мінімальні відсотки за транзакцію, це децентралізація, тому що немає підв‘язок до країни, до якоїсь конкретної людини чи компанії. Тож із правильним підходом ми дуже скоро побачимо всі переваги використання крипти. Почалася нова ера діджитал світу.
— Яка країна є лідером в діджитал транзакціях?
— UK, Америка та країни Азії. Статистика дуже варіюється. Можна порівняти на прикладі України, яка на сьогодні входить в топ 5 країн за кількістю транзакцій за день в крипті. Тобто розумієте об‘єм? Світ — 197 країн, Україна — п‘яте місце.
— Ти працювала в банківській сфері України та Великобританії. Можеш порівняти?
— Я відчуваю велику гордість за українську банківську систему, за те як ми вистояли в цей жахливий період. Ми мали багато зовнішніх факторів, починаючи з ковіду, продовжуючи війною, але ми бачимо, що банківська система працює. Я маю досвід в банку Англії – відповідала і була в команді людей, які займаються питаннями України, допомогою, імплементацією українських питань, інформуванням, планом дій із допомоги українському партнеру. Взагалі Британія дуже позитивно ставиться до України, допомагає різними шляхами, в тому числі фінансово. Це також і прокачка скілів наших фахівців, це надання кредитів, зараз піднесено питання щодо страхування, це й програми, які будуть надаватися по відбудові України. Банк Англії один з перших заявив про готовність до літа вирішити питання страхування грошей, які будуть направлятися з Британії до України. Вже анонсована на 21-22 червня велика ребілд конференція за підтримка Великої Британії. Тобто на державному рівні будуть вирішуватися подальші дії з ребілду – кредити, поворотні та безповоротні фінансові допомоги. Вважаю, що це добрий mood і вайб. Зараз є вікно для тих, хто за кордоном і має доступ до страхових компаній, до аудиторських, до інвестиційних фондів – назвемо їх гінці України, вони є представниками, яким країна довіряє у розрізі України. Вони наче ідентифікатори України. Від того, як ми зараз проявимо свою репутацію, наскільки надійним партнером ми себе покажемо світу, залежить наскільки ми далі будемо мати перспективи. Ми повинні дивитися у майбутнє в перспективі 5-10 років. Це дуже важливо.
– Будь-яка війна – це повне перезавантаження економіки. Ти згодна з цим?
— Безумовно.
— Як потрібно відбудовувати економіку і забезпечувати грошову стабільність?
– Щоб не було шоку, вже повинен бути план «Барбаросса», повинен бути план A, план B, план C і всі вони вже сьогодні повинні бути в процесі. Саме тому різні країни світу нас зараз підтримують, проводяться міжнародні конференції щодо ребілду України, засідають наші державні органи,представники належних органів інших країн. У Швейцарії, в Британії, в Америці, в Канаді вже працюють наші та міжнародні фахівці. Коли війна закінчиться, в нас буде дуже мало часу не піти в прогалину, в дефіцит, а бути в стабільності хоча б в нульовій, а далі розвиватися. Тобто потрібно впіймати хвилю фінансової компетенції. Це можна зробити за допомогою професійних кадрів, людей, які мають міжнародний досвід, які розуміють економіку та економічний настрій світу. Але для цього потрібно позбутися корупції, яка на жаль сьогодні має місце. Я дуже сподіваюсь, що в нас зміниться освіта людей щодо корупційних схем і тоді інвестиційний світ розпочне з нами більш активну співпрацю.
— З економічної кризи після війни можна вийти різними шляхами. Якщо згадати історію, то були випадки, коли економіку намагаються втримати силами населення – націоналізацією приватної власності, податками. Це історичні факти. Який шлях є цивілізованим та більш прогресивним?
— Кожна країна має свої шляхи отримання доходів. Не вважаю, що в нашому випадку ми з податків — нових, незрозумілих — зможемо вийти хоча б на нульовий рівень економіки. В цьому питанні я люблю дивитися на такі країни як ОАЕ, де взагалі дано вікно більш як п’ятдесят років для бізнесу без податків — всі працюють, всі щасливі, заходять нові інвестиції. Це дає інвестиційну привабливість для країни. Тобто податки не завжди вирішують питання надходження доходів до бюджету. Це дуже важливо розуміти. Є дуже багато інших шляхів.
