Олена Розвадовська
Військовослужбовець, юрист.
Війна мене застала з маленькою донечкою на руках.
Я з болем дивилася на страждання дітей, які живуть в окупації, або змушені залишати свої будинки, свої улюблені іграшки та змінюють свій дитячий кольоровий світ на щось страшне та темне навіть для дорослих людей.
Дитячі долі маленьких українців змусили мене стати до лав Збройних сил України, щоб боротися за їхнє мирне та яскраве майбутнє.
Я душею відчуваю, як починають вдихати перші ковтки свободи визволені міста, як знову починає битися «серце» кожного визволеного міста. Воно б’ється все дужче та дужче. А ось і люди….
Я милуюся дітьми, які починають заповнювати вулиці. І кожного дня їх все більше та більше. Вони вже не бояться виходити зі свого укриття.
Так зароджується нове життя в уже новому місті. Так формується нова нація з новими цінностями. Так відроджується наша Україна: впевнено, крок за кроком, за ради майбутнього. Мирного та квітучого!
