Вероніка Степаненко

Мені так і не вдалося дізнатися, звідки Ви родом?
Я народилася на Київщині, у місті Бровари. А потім родина переїхала до маленького селища Требухів, де, власне, і пройшло моє дитинство. І це дитинство було щасливим та радісним. Ми любили проводити час усі разом, хоча найбільше мені подобалось бути поруч з бабусею. Не знаю, чи правда це, бо, звичайно ж, не можу цього пам’ятати, та бабуся казала, що коли мені не було ще й двох років, я вже знала напам’ять дев’ятнадцять віршиків. Взагалі про дитинство я пам’ятаю дуже багато, і всі ці спогади – яскраві та теплі. Наприклад, ми дуже любили всією родиною щоліта їздити до моря, у Бердянськ. Сідали у потяг, розкладали пакунки зі смаколиками, їли, жартували, грали у настільні ігри… А ще бабуся вчила мене говорити різні слова англійською, і я так захопилася, що й досі дуже люблю вивчати іноземні мови.

Певно, у дитинстві мріяли про кар’єру акторки чи співачки?
Ні! Нічого такого не було. Я мріяла просто стати успішною людиною, такою, яка може подарувати багато щастя своїм близьким. І сьогодні ця мрія майже не змінилася: я хочу досягти успіху, щоб забезпечити свою родину настільки, наскільки це необхідно. Хочу їх бачити щасливими.

Тоді як Ви обирали майбутню професію? Монетку кидали? – спробувала пожартувати я.
Насправді все вийшло майже випадково. Три роки тому я приїхала до Швейцарії. Чужа країна – ні друзів, ні знайомих, ні якоїсь підтримки. Я реально не знала, що мені робити далі, як жити… Я слідкувала за подіями в Україні, і моє серце краялось, лякала невідомість і невизначеність… Багато людей писали мені, висловлювали підтримку і це трохи зігрівало душу. Серед тих, хто написав мені у соцмережу, був і швейцарський фотограф Жорж де Сільва. Ми почали спілкуватися і якось він запропонував зробити фотосесію. Мені стало цікаво, і я погодилась. Після першої зйомки він сказав, що я маю великий потенціал, але не маю досвіду, тому треба зробити ще кілька зйомок.

Як відомо, довершеність не має меж, але кожне досягнення має свою цінність. Які вершини на сьогодні вже вдалося підкорити?
Насправді було дуже багато цікавих моментів. Кожен з них – неоціненний. Саме з таких моментів і складаються маленькі та великі перемоги. Мені неймовірно пощастило співпрацювати з прекрасними фотографами, такими як Раміль, який цього року став офіційним представником журналу «VOG» у Швейцарії, Жорж де Сільва, який, по суті, привів мене у світ моделінгу. Я вдячна долі за зустріч і співпрацю з відомим співаком STARVINSKY – це взагалі був дуже цікавий досвід зйомок у п’яти відеороботах, де я зіграла роль головної героїні. Надзвичайно цікаво і приємно співпрацювати з ювелірним брендом «NATKINA», до речі, заснованим українкою.

Певно, я не помилюсь, якщо скажу, що особливим діамантом у короні Ваших досягнень є титул «Міс Швейцарія – 2025»?
Так, на сьогодні – це найбільше моє досягнення, і цю перемогу я присвятила Україні. Та я дуже сподіваюся, що невдовзі мені вдасться підкорити ще одну висоту. У листопаді цього року я буду брати участь у конкурсі «MISS EUROPE CONTINENTAL», який відбудеться у Неаполі.

Який меседж Ви будете транслювати зі сцени цього престижного конкурсу?
Насправді цей меседж простий і зрозумілий. Не зважаючи на те, що на конкурсі я представляю Швейцарію, я була, є і завжди буду українкою. А Україна – це сила і єдність, це унікальне вміння навіть у найтемніші часи мріяти, творити та перемагати. Я хочу показати, що українська краса – це не тільки зовнішність. Це глибина і природна гармонія. І ця глибина у всьому: в очах, сповнених світла, в особливій поставі, у внутрішній силі, що передається з покоління в покоління; це унікальне поєднання ніжності й мужності.

Ви відчуваєте у собі цю прадавню силу рідної землі?
Я дійсно відчуваю зв’язок зі своїм корінням, відчуваю себе частинкою величної історії моєї країни. Я максимально зберігаю в собі все українське, бо саме наша мова, музика, культура – це той невидимий оберіг, який робить мене сильною і впевненою, і я не проміняю це на жодну прикрасу у світі.

Ви романтична людина?
Звичайно! Як і усі дівчата, я і романтична, і сентиментальна. Запросто можу розплакатись від якоїсь мелодраматичної сцени у фільмі. Та й мрії мої насправді зовсім не про підкорення Всесвіту, а про сімейний затишок, про душевний спокій, який може подарувати тільки справжнє кохання. Я дуже хочу поєднувати роботу та сімейні турботи. Розумію, що це нелегко, але впевнена, що навчуся і цьому, коли прийде час.

У кожної дівчини є така собі «сукня мрії». Для когось – це маленька чорна сукня від Шанель, хтось марить шармом суконь від Валентино… Ваша ідеальна сукня – яка вона?
Якщо бути відвертою, то якогось беззаперечного ідеалу для мене не існує. Єдине, що можу сказати: я щиро захоплююсь вишуканістю та елегантністю колекцій, які створюють українські дизайнери. Звичайно, є вподобання і серед європейських і світових брендів, і це абсолютно нормально, але все ж мрію про співпрацю з українськими маестро моди й дуже хочу бачити українські колекції на світових подіумах.

Що б Ви хотіли побажати нашим читачам?
Перш за все – вірити у себе, у свою внутрішню силу і своє внутрішнє світло. Жінка – це душа і серце будь-якої нації, а українська жінка – це ще й велика чарівна сила, яка здатна втримати у своїх долонях цілий світ, навіть якщо цей світ хтось дуже сильно розхитує. Вірте в себе, мрійте, і пам’ятайте: кожна з вас – неповторна, кожна з вас – неймовірна! Мрійте сміливо! І нехай Божа Мати дарує своє благословення і захист кожній з вас!