Анастасія Аверіна. Комунікація як об’єднання досвіду

Анастасія Аверіна є засновницею комунікаційної агенції AVERINA – унікальної авторської концепції, якій не існує аналогів

Що Вас надихнуло на створення комунікаційної агенції AVERINA і які основні цілі Ви ставили перед собою на початку?

Мене надихнула ідея об’єднати мій досвід роботи в єдину структуру. На момент створення агенції я вже працювала з декількома брендами. Це дало мені чітке розуміння, що я хочу створити потужну команду, яка володіє всіма необхідними навичками для ефективних зовнішніх комунікацій як з брендами, так і людьми. Моя мета полягала в тому, аби сформувати компанію, що може вирішувати комплексні завдання та створювати цінність для клієнтів. І я вважаю, що мені вдалося досягти цього.

Як Ви визначаєте успішну репутацію бренду і які ключові фактори впливають на її формування?

Успішну репутацію бренду я визначаю через емоції людей та їх ставлення до бренду. Приємно бачити, як у людини виникає тепла, позитивна реакція на згадку про нашу компанію, це свідчить про те, що ми виконали поставлене завдання. Успіх у побудові репутації залежить від взаємодії двох команд: маркетинг-відділу бренду та нашої агенції. Саме це допомагає створювати і підтримувати довіру до бренду.

Розкажіть про проєкт PYSANKY.REBORN. Яка його мета і як Ви обʼєднали понад 1000 художників?

PYSANKY.REBORN народився з бажання зберегти і переосмислити культурну спадщину України. Ідея проста: розказати про символ, що об’єднує, надихає і передає силу нашого народу.
Мета проєкту – дати нове життя українській Писанці, зробити її голосом сучасної України, який почують у світі. Нам із командою кортіло показати, що навіть у найтемніші часи наша культура може бути джерелом світла, сили і єдності.
2016 став роком першого всеукраїнського фестивалю Писанки в Україні. В той рік було подано більше 1200 заявок від художників на участь у цьому проєкті. Ми відібрали понад 370 митців з усієї країни, які розписували метрові полотна у формі яєць, що були представлені на Софіївській площі в Києві.

Які виклики Ви зустрічали під час роботи над проєктом PYSANKY.REBORN і як їх долали?

З кожним роком кількість арт-об’єктів збільшувалася… На жаль, після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року метрових Писанок залишилось лише 120. І ті, що «вижили», я вивозила з Київської області у квітні 2022, щоб хоч якось зберегти культуру та традиції нашого народу. Врешті-решт арт-об’єкти були відреставровані і ми створили проєкт PYSANKY.REBORN. Після початку повномасштабного вторгнення Писанки були виставлені в історичному музеї Києва, Києво-Печерській Лаврі, в ТРЦ «Гулівер», Добропарку та Верховній Раді України. Не зважаючи на обставини, проєкт продовжив своє життя. Люди знову змогли побачити мистецькі об’єкти – тепер не лише як витвори мистецтва, але й як символ незламності.

Як виникла ідея створення монети у вигляді Писанки і які етапи проходила ця ідея до реалізації?

Ідея народилася, як продовження проєкту PYSANKY.REBORN, щоб показати світу красу і глибокий зміст цього символу. Завдяки дослідженню історії, дизайн з’явився майже одразу – кольоровий, теплий, із важливими символами любові та світла. Раніше тільки в Канаді була така монета, але тепер і ми, українці, змогли створити історичну пам’ятку у формі яйця.
Щодо дизайну: насправді ми недовго думали, адже зараз я займаюся дослідженням виникнення розпису яєць і пишу книгу про історію писанкарства у всьому світі.
Власне, всі кольори та елементи, використані в дизайні, наповнені глибоким змістом, наприклад:

• птах – це про зародження життя, родючості;
• червоний колір – символізує добро, радість життя, для молодих – надію на щасливий шлюб;
• чорний – будучи злом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло.

Знаємо, що Ви отримали премію «Культурна дипломатія». Як вдалося масштабувати свій особистий бренд і проєкт до цього рівня, а також завдяки чому Писанки стали частиною нематеріальної спадщини ЮНЕСКО?

Нагорода «Культурна дипломатія» – ще один знак того, що я рухаюся своєю стежкою, роблю якісь важливі речі, котрі знаходять відгук у людей. Неймовірно приємно отримувати премію, яка вручається за видатні досягнення у сфері культурної дипломатії. Це дуже мотивує створювати щось нове… Власне, зараз йдуть перемовини з Німеччиною та Англією стосовно виставки Писанок і монет, хочу ще більшій кількості людей розказати про наші арт-об’єкти. Також планую у 2025 році випустити першу книгу, яку писала декілька років. Головна її мета – розказати про історію писанкарства у всьому світі.
Стимулом до того, що Писанки було внесено до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, стала наша спільна діяльність із командою Folk Ukraine під керівництвом Ігоря Добруцького. З 2016 ми щорічно організовували всеукраїнський проєкт «Фестиваль Писанки». Протягом декількох років провели не одну подію, залучивши художників з усієї України, які створили понад 1200 метрових арт-об’єктів. Це і стало поштовхом. Ми не один рік привертали увагу світу до ідеї писанкарства. І нам це вдалося зробити.
Підготовка номінації тривала з 2017 року. Міністерство культури і стратегічних комунікацій спільно з Естонією подали заявку. Тішуся, що ми змогли розказати іншим націям про українські традиції через унікальність Писанок.
Крім того, моєю ідеєю стало створення монети у формі яйця, яка підкреслила важливість захисту нематеріальної спадщини України. Паралельно до списку ЮНЕСКО увійшли й інші елементи української культури, такі як петриківський розпис, косівська кераміка, кримськотатарський орнамент «Орьнек», козацькі пісні та український борщ.

Чому, на Вашу думку, важливо зберігати і популяризувати українські традиції та культурну спадщину?

Наша культурна спадщина – це ключ до збереження української ідентичності. Вона допомагає пам’ятати та знати, хто ми є, яке наше походження, якими ми були п’ять століть тому і ким ми є зараз.
Популяризація цих традицій на всесвітній арені допомагає світу побачити, хто такі українці. А також, звісно, зміцнює наші культурні зв’язки з іншими народами, сприяючи вибудові міжнародних відносин.

Які Ваші плани щодо розвитку баскетбольного клубу AVERINA? Які цілі Ви ставите перед командою?

Наші плани щодо розвитку баскетбольного клубу AVERINA зосереджені на перемогах в аматорських лігах, таких як АБЛ та А-ліга Києва. Наша мета – посідати перші місця та демонструвати високий рівень гри. В майбутньому, після Перемоги України, ми плануємо створити школу баскетболу для дітей та побудувати гральні зали в центрі Києва, щоб розвивати молоді таланти та зміцнювати спортивну інфраструктуру.

Як Ви поєднуєте свою діяльність у сфері економіки, комунікацій та спорту? Чи є у Вас секрети тайм-менеджменту?

Мені допомагає моя команда AVERINA. Однією з най- відповідальніших осіб є директор агенції та менеджер баскетбольного клубу Роман Загорняк. Соціальні та арт-проєкти я також реалізую з допомогою агенції. Неможливо все робити самій – важливо вміти делегувати завдання, ставити чіткі дедлайни, коригувати виконання і працювати з людьми, які тобі до душі та мають відповідну кваліфікацію.

Які поради Ви б дали молодим підприємцям, які тільки починають свій шлях у бізнесі?

Напевно, одним із секретів мого тайм-менеджменту є те, що я приділяю достатньо свого часу тому, що приносить користь всій моїй команді, як щодо агенції, так і щодо спорту і арт-проєктів. Завжди виокремлюю основну мету, котра зазвичай не змінюється, та декілька другорядних і йду до них зі своїми командами. Не боюся ризикувати.
Перша і основна порада молодим підприємцям – сфокусуватися на чомусь одному для початку. Коли є зосередження на меті, її легше реалізувати, зрозуміти, як діяти далі.

Бесіду вела Олена Сукачова